За 28 років існування структури УПЦ КП і УАПЦ перетворилися на відстійник ренегатів

Наявні на офіційних сайтах Київського Патріархату і Української автокефальної православної церкви біографії деяких архієреїв не відбивають багатьох важливих житійних епізодів. Щоб заповнити цей пробіл, стисло викладемо відомі у вузьких кругах факти про життєвий шлях цих ієрархів.

Українська православна церква – Київський Патріархат

Постійні члени Священного Синоду

– Митрополит Львівський і Сокальський Димитрій Рудюк

За численними свідченнями, гомосексуаліст, його постійним партнером називають його колишнього іподиякона і секретаря – протоієрея Ярослава Романчука.

У 2002 році Філарет зробив Димитрію Рудюку догану за демонстрацію зв’язку з Романчуком.

– Митрополит Білгородський і Обоянський, екзарх Всеросійський Иоасаф Шибаєв.

Колишній ігумен РПЦ.

У 1991 році звинувачений в аморальному житті, зокрема, у багаторічному сексуальному зв’язку з ієромонахом Серафимом (Баранчиковым). Останній пішов у розкол і був також позбавлений сану, а в 2003 році у Франції вступив в цивільний шлюб з позбавленим сану в РПЦЗ колишнім єпіскопом Варнавою (Прокоф’євим).

У 1994 році приєднався до УПЦ КП, у 1995 році рукопокладений на єпископа.

У 1997 році позбавлений сану за рішенням Архієрейського Собору РПЦ.

Правлячі архієреї

– Митрополит Богородський Адріан Старина

Колишній архімандрит Московського Патріархату.

У 1991 році був звинувачуваним у кримінальній справі про розбещування малолітніх алтарників (один з них через моральну травму повісився).

За свідченнями очевидців, в дні великих церковних свят обпоював підлітків-алтарників прямо у храмі і там же влаштовував оргії.

У 1993 році у зв’язку з початком церковного розслідування перейшов до РПЦЗ, у тому ж році був заборонений у служінні та виключений з РПЦЗ із формулюванням «за тяжкі моральні злочини, неможливі всередині церковної огорожі».

У 1993 році перейшов до УПЦ КП, де в 1994 році був рукопокладений на єпископа Дніпропетровського.

Надалі у зв’язку з моральними проблемами був усунений від керівництва Дніпропетровською єпархією УПЦ КП, але залишився в юрисдикції УПЦ КП і зберіг за собою храм у Підмосков’ї.

– Архієпископ Хмельницький і Кам’янець-Подільський Антоній Махота

Успішний бізнесмен.

Одружений, є діти.

– Митрополит Волинський Михаїл Зінкевич

Один з претендентів на пост патріарха Київського і всієї Русі-України

Неодноразово закликав до насильства на націоналістичному грунті та схвалював його: «Україна буде вічна. Поховаємо і тих, хто дивиться ще на північ. Багатьох поховали, і тих поховаємо»; «Не моліться на мові окупанта. А ті, хто на іншій мові моляться, нехай не обманюють! Нас Бог чує, їх ніколи не почує»; «кожна куплена свічка в храмі Московського Патріархату – це куплений патрон для вбивства ваших дітей».

У 2016 році у зв’язку з рішенням Сейму Польщі про визнання Волинської трагедії геноцидом заявив, що солдати Української Повстанської Армії, що вирізали в 1943 році понад 40 000 мирних мешканців польської національності, були «людьми святого життя», і оголосив, що прираховує їх «до лику Всіх святих землі Української».

За деякими відомостями, гомосексуаліст з множинними зв’язками.

– Архієпископ Ліонський Михаїл Лярош

Отримав рукопокладення від Євлогія Хесслера та грецьких старостильників. Прийнятий в УПЦ КП в 1996 році.

Автор наукової праці «Історичні коріння папізму Константинопольського Патріархату і його церковне протиборство з Московським Патріархатом». Цю роботу присвятив «Московському Патріархату, який сьогодні, як і учора, є пильним стражем духовної чистоти Православної Церкви».

Мешкає з дружиною, яка раніше була керівником в паризькій мережі крамниць «Le Bon Marché». Має дітей. Дружина митрополита повністю фінансує самого Михаїла Ляроша та його єпархію.

Найближча помічниця митрополита – ігуменя Олександра Карраско (higoumène Allexandra Carrasco) – у минулому священик-мелькіт Юбер Карраско, що перейшов до Московського Патріархату. У 1970 року Карраско змінив стать і перейшов до Паризької архієпископії Константинопольського Патріархату, звідки був прийнятий Михаїлом Лярошем і призначений особистим секретарем.

– Архієпископ Дрогобицький і Самбірський Іаков Макарчук

Колишній клірик УПЦ.

Розлучений, має іншу сім’ю. У 1990 році приєднався до УАПЦ і був рукопокладений на єпископа. У 2004 році у зв’язку з наявністю у нього численних коханок і масовими протестами прихожан був вимушений перейти до УПЦ КП.

У травні 2008 року у присутності співробітників міліції наніс два удари в обличчя священикові УАПЦ Ярославу Бугринцу, внаслідок чого останній отримав струс головного мозку. Свої дії архієпископ Іаков Макарчук прокоментував так: «Я вершу земний суд».

– Архієпископ Сімферопольський і Кримський Климент Кущ

Колишній артист-лялькар, працював освітлювачем у цирку.

Гомосексуаліст.

– Архієпископ Сумський і Охтирський Мефодій Срібняк

Колишній секретар митрополита Адріана Старини.

Має стійку репутацію гомосексуаліста.

Вікарні архієреї

– Архієпископ Богуславський Олександр Решетняк

Має дружину і дітей, а також коханок в Києві та Чехії, де веде свій бізнес.

Спочилі архієреї

– Архієпископ на спокої Іов Павлишин

Розлучений. Домагаючись розірвання браку, бив дружину.

Мешкав разом зі своєю колишньою секретаркою, від якої мав дітей.

Будучи єпископом Тернопільським, був звинувачений місцевими ЗМІ в скандальних зв’язках, у тому числі гомосексуального характеру.

Страждав розладом психіки.

– Архієпископ Рівненський і Острозький Даниїл Чокалюк.

Мав дружину і дві коханки. Є батьком митрополита Переяславського і Білоцерківського Епіфанія Думенко.

– Архієпископ на спокої Григорій Качан

Страждав розладом психіки.

За свідченнями прихожан, брав участь в групових сексуальних оргіях.

– Єпископ на спокої Серафим Верзун.

Гомосексуаліст зі стійкою скандальною репутацією.

– Єпископ Дрогобицький і Самбірський Феодосій Пецина

За численними свідченнями оточення був гомосексуалістом.

Українська автокефальна православна церква

Правлячі архієреї

– Митрополит Івано-Франківський і Галицький Андрій Абрамчук

Один з найвпливовіших ієрархів УАПЦ.

У минулому клірик УПЦ, позбавлений сану за ухилення в розкол.

У 1990 році приєднався до УАПЦ і отримав хіротонію від єпископа Яснополянського Російської Православної католицької Церкви Вікентія Чекаліна.

Неодноразово проходив курси лікування від хронічного алкоголізму.

За свідченнями оточення, зазвичай служив літургію в нетверезому вигляді, «тримаючись за престол, щоб не впасти».

У 2000-х роках співмешкував одночасно з двома жінками, які конфліктували і билися між собою на очах у прихожан.

У 2000 році був заборонений у служінні за аморальне життя Патріархом УАПЦ Димитрієм Яремою, але рішенню не підкорився.

– Митрополит Вінницький і Брацлавський Роман Балащук

Колишній клірик УПЦ, позбавлений сану через ухилення в розкол.

Розлучений. У 1990 році рукопокладений на єпископа Чернігівського і Сумського УАПЦ.

Страждає на хронічний алкоголізм.

Був викритий в аморальній поведінці, зокрема в гомосексуальних зв’язках.

У 2011 році, не бажаючи передавати своєму наступникові Хмельницьку єпархію УАПЦ, зірвав з нього панагію та розтоптав її ногами.

Виключений зі складу УАПЦ, але продовжує служити.

Спочилі архієреї

– Митрополит Тернопільський і Подільський, колишній глава УАПЦ Мефодій Кудряков

З молодих літ був тісно пов’язаний з кримінальними структурами та кримінальним бізнесом.

У 1987-1989 рр. засуджений до 3 років позбавлення волі за бійку з міліцією.

Будучи Предстоятелем УАПЦ, брав участь у кримінальних конфліктах, наприклад, відкрив стрільбу зі власного вінчестера в одному з тернопільських кафе.

Вів розпусний спосіб життя, зокрема, під час закордонних поїздок неодноразово відвідував публічні будинки.

Колишні архієреї УПЦ КП і УАПЦ

– Митрополит Міланський Євлогій Хесслер (УПЦ КП)

Родоначальник «Міланського синоду». Отримав хіротонію від «Православної церкви Португалії» і грецьких старостильників.

У 1994-1995 рр. його група належала УПЦ КП на правах автономії.

У 2012 році, намагаючись приєднатися до Московського Патріархату, розпустив свою структуру і визнав свій єпископський сан недійсним. У РПЦ МП не був прийнятий через відкриту гомосексуальну орієнтацію його єпископа Авондіоса Бики.

У липні 2013 року відновив «Міланський синод».

– Єпископ Тобольській і Єнісейській Варух Тищенков (УПЦ КП)

Хіротонісан в УПЦ КП у 1993 році.

У 2011 році після сексуальних скандалів і публікації відео, яке підтверджує його гомосексуальні зв’язки, виключений зі складу УПЦ КП з формулюванням «за втрату зв’язку з Українською Православною Церквою Київського Патріархату».

– Єпископ Донецький і Маріупольський Юрій Юрчик (УПЦ КП)

Колишній клірик УПЦ.

У 1993 році перейшов до УПЦ КП.

У 1998 році рукопокладений на єпископа.

Неодноразово намагався приєднатися до однієї з католицьких деномінацій. Приєднуючись до т.з. «Традиціоналістскої католицької церкви», приніс публічне покаяння на колінах і письмово відрікся від православної віри, після чого знову повернувся в УПЦ КП.

У 2009 році приєднався до УГКЦ, яка визнала за ним сан єпископа, але без права служіння.

У 2012 році мав теплу зустріч зі патріархом Константинопольським Варфоломієм і митрополитом Прусським Елпідофором.

– Архієпископ Геронтій Хованський (УПЦ КП)

Колишній клірик УПЦ.

У 1996 році перейшов до УПЦ КП і був рукопокладений в сан єпископа Сумського і Ахтирського.

У 1997 році позбавлений сану в УПЦ.

У 2006 році відправлений на спокій за розкрадання.

У 2008 році перейшов до «Апостольської православної церкви».

Практикуючий гомосексуаліст з безладними зв’язками.

Наркозалежний.

– Єпископ Паїсій Дмоховський (УПЦ КП)

Колишній клірик Московського Патріархату.

У 2001 році перейшов до УПЦ КП і був рукопокладений в сан єпископа.

У 2010 році повертався з покаянням в УПЦ.

У 2013 році перейшов до «УПЦ КП Соборноправної».

Має стійку репутацію гомосексуаліста з безладними зв’язками.

Вживає наркотики, був причетний до торгівлі наркотичними речовинами.