Горизонти пізнання богослов’я. У Києві провели науково-методологічний семінар з літургіки

Захід, на якому були присутні науковці, богослови, релігієзнавці, студенти та представники духовенства, відбувся завдяки зусиллям його організаторів – Центру дослідження релігії факультету філософської освіти і науки НПУ імені М.П.Драгоманова, Ресурсно-дослідницькому центру Євро-азіатської акредитаційної асоціації, Відділу розвитку освіти Євро-азіатської акредитаційної асоціації, за участю Відділення релігієзнавства та богослов’я студентського наукового товариства факультету філософської освіти і науки НПУ імені М.П. Драгоманова.

Цього разу семінар мав на меті проаналізувати проблеми і тенденції розвитку літургії в контексті сучасного християнського богослов’я.

Особливу актуальність та важливість проведення даного семінару відзначив модератор заходу Сергій Санніков, закликавши «подивитись на цю проблематику з різних перспектив, щоб зробити ширшим горизонт пізнання богослов’я». Про це він заявив у своєму вступному вітальному слові, додавши, що з літургійного богослов’я сьогодні виникає багато питань не лише теоретичного, а й практичного характеру.

Далі він надав слово першому доповідачу Вікторії Семеновій, докторанту богослов’я, Університет Йоана Павла ІІ у Кракові (Польща). Доповідь була спрямована на «Невідворотність літургійної реформи. Тенденції повернення до передсоборної (триденської) літургії». Йшлося про декілька тенденцій, а точніше про три підходи до аналізу літургійного богослов’я. Вікторія Семенова визначила юридичний (правовий), філософський та богословський підходи. При цьому наголосивши на бажаній комбінації трьох підходів.

В цій доповіді, зокрема, прозвучало питання про методологічний аспект правового підходу. Поряд із цим було зазначено, що «літургія – знакова несимволічна система». В цьому контексті Вікторія Семенова пояснила, що «знак фіксує реальність, а символ умовність. Точніше символ описує те, що не є». Виходячи з її доповіді, символічність неминуче призводить до містичності мислення. Окресливши, у чому полягає спільне та відмінне між тенденціями повернення до передсоборної (триденської) літургії, доповідач зробила наголос на цінності правового підходу, дієвість якого підсилюється філософським та богословським підходами.

Своєрідним продовженням стала доповідь о. Пшемислава Новаковського, доктора богослов’я, CM з Університету Йоана Павла ІІ у Кракові на тему «Невідворотність літургійної реформи. Ідеал літургійної віднови: практичний аспект». Семінар продовжився розкриттям сутнісної характеристики літургії, були розглянуті окремі моменти щодо літургійної реформи, якими поділився з присутніми о. Пшемислав Новаковський. Всі ці моменти важливі з точки зору з’ясування практичного аспекту.

Наступним доповідачем став доктор богослов’я, колишній директор Центру історії та спадщини баптистів Regent’s Park College (Оксфорд, Велика Британія), а також співробітник факультету теології Оксфордського університету Ентоні Кросс. Тема його доповіді розкривала «Міф про баптиський антисакраменталізм». Присутні мали змогу дізнатися про специфіку літургію. Основний акцент тут – «sacrament», визначення таїнства.

Зокрема, йшлося про хрещення, його христоцентричність, а також безпосередній зв’язок з очищенням і прощенням гріхів. «Бути в Христі, мати Духа – бути охрещеною людиною. Бути в Христі, бути в Церкві, бути в Дусі – різні форми для висловлення реальності. Баптизм зазвичай підкреслює суб’єктивний розмір хрещення», – зазначив Ентоні Кросс. До цього додав, що «хрещення – таїнство Євангелії, а не нашого досвіду. Не таїнство втілення, а Христа в цілому».

З доповіддю на тему «Літургійне богослов’я в УГКЦ: спроба відновлення» виступив о. Василь Рудейко, доктор богослов’я, завідувач кафедри літургійних наук Українського католицького університету (УКУ) та заступник голови Патріаршої літургійної комісії УГКЦ. Священик розкрив специфіку літургійного богослов’я УГКЦ, його теоретичне на практичне застосування. Доповідач зазначив, що впродовж тривалого часу літургійне богослов’я в УГКЦ не зазнавало розвитку. Значний поштовх цьому зумовило визнання богословської освіти в Україні, виокремлення якої датується 2016 роком.

Виходячи з того, що літургійна практика надзвичайно важлива для Церкви, на базі філософсько-богословського факультету УКУ була створена кафедра літургійних наук, основне зацікавлення якої – прикладна літургія. Крім того, о. Василь Рудейко наголосив на важливості повернення до літургійної спадщини в умовах сьогодення, а також дослідженні джерел, що неминуче впливає на відновлення літургійного богослов’я в УГКЦ.

Останнім слово взяв протоієрей, керівник апологетичного відділу Єпархіального управління Української Православної Церкви (у єдності з Московським Патріархатом) Андрій Іванович Бобрик. Доповідач підкреслив важливість хрещення в православному богослов’ї, а також основні протиріччя, котрі виникають. Було окреслено і основні шляхи вирішення, серед яких – радикальний та консервативний. Причому останній потребує переосмислення Церквою. Опісля доповідач торкнувся питання особливостей місіонерської та дитячої літургії. В цьому контексті йшлося про практику православної літургії, а також про проблеми, які ще потребують вирішення.

Наприкінці заходу було окреслено перспективи в розбудові християнського богослов’я, означено пропозиції щодо вирішення порушених проблем, і найголовніше – намічені спільні кроки у вивченні сучасного християнського богослов’я.

Анна Поліщук